Свавілля на березі Дністра

    Упродовж віків історія залишала й продовжує залишати масу фактів спокуси людини замість того, щоб дотримуватись розсудку і не заплямовувати власної душі. В релігійному контексті — не піддатися сатані, не впасти у зло. Але минуле зазвичай нічого не вчить людей. Точніше, далеко не для всіх є засторогою не спокушатись, оскільки у кінцевому підсумку це не приводить до добра.

     На зустрічі Олег Романович розповів про недотримання законності у сфері земель­них відносин. Те, що тема давно назріла, щоб глибше її дослідити і неупереджено ви­вести на світло, вкрай злободенна. Адже на низинному рівні всі розуміють і знають, хто і що «крутить», чому скоробагатьки залиша­ються «не в полі зору». Особливо ці ганебні явища процвітали за режиму В. Януковича. Тепер влада, підтиском громадян, виводить «глухих і недоторканних» до правопорядку. Внесок прокуратури у цій загальнодержав­ній справі — значний.

    Ось виявлені порушення при розпоря­дженні землями водного фонду. Наприклад, глянемо на прибережну смугу Дністра, що поблизу с. Рудківці. Тут обов’язково в око впадуть гарні дерев’яні будиночки — так звані елінги. Це ненаське сло­во, по-сільському, означає прибережну спо­руду для будівництва або ремонту суден, інше значення — приміщення на водній станції для зберігання спортивних суден та інвентарю. Отож їхній фундамент закладе­но прямо у річці. Будиночки збудовані са­мочинно, займають приблизно 17 соток зем­лі, без будь-яких дозвільних і погоджуючих документів. Очевидно, власники вважають зайвим дотримуватися офіційних приписів, бо чуються у силі при покровителях. Більше того, незважаючи на те, що ця місцевість належить до рекреаційного призначення.

    А ось поряд мав би розташуватись пляж. У договорі суборенди це чітко зафік­ совано. Натомість доступу відпочиваючим нема — прохід до річки загороджено пар­каном, ще й перекрито частину проїжджої дороги... Прокуратура звернулася до суду з позовними вимогами визнати недійсними договори суборенди земель водного фонду та знести незаконно зведені споруди. До­дамо:, редакція відстежуватими, чим завер­шаться судові рішення, як й інші позови.

    Або такий приклад. Хмельницькою міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері виявлено, що в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища у Кам’янець-Подільському районі Н. само­вільно зайняв земельну ділянку. На ній він, не маючи дозвільних документів, збудував гараж, бетонний пірс і фундамент. На нео­дноразові приписи контролюючих органів усунути порушення закону не реагував. Спе­ціалізована прокуратура заявила позов до туговухого самовпевненця з вимогою звільнити самовільно зайняту ділянку і знести самочинно збудовані споруди... Ще один факт. За позовом прокурора Полонського району, рішенням суду розірвано договір оренди земельної ділянки водного фонду площею 7,5 гектара, укладений між рай- держадміністрацією та фізичною особою. Позов мотивовано тим, що земля викорис­товувалась не за цільовим призначенням і без проведення обов’язкової екологічної експертизи. Орендар із самого початку не збирався розводити рибу, а пригнав техніку й почав зі ставу видобувати каолін (біла гли­на, з якої виготовляють вогнетривку цеглу) і вивозити. Перевага очевидна: з каоліну «налипає» швидше і більше грошенят, ніж від карасиків і коропів.

    — За результатами розгляду позову про­курорів уже цього року повернуто державі з незаконного користування більше чотирьох тисяч гектарів земель водного фонду вар­тістю майже 116 мільйонів гривень. Хмель­ницька прокуратура з нагляду за додер­жанням законів у природоохоронній сфері пред'явила до Новоушицького райсуду сім позовів про визнання недійсними догово­рів суборенди земельних ділянок на березі Дністра, укладених із фізичними особами За умовами цих договорів суборендарям, окрім облаштування пляжу, додатково на­дано право на встановлення споруд, що не передбачено основним договором оренди, укладеним між Красилівським агрегатним заводом і Новоушицькою районною держ адміністрацією.